Ольга Кобилянська винаймала у Чернівцях аж 12 квартир

27 листопада 2013 7:02

20 0

Родина Кобилянських. Чернівці, 1898 рік. Стоять (зліва направо): Олександр, Юліан, Степан, Володимир. Сидять (зліва направо): Максим, Євгенія, Марія Йосипівна (мати), Юліан Якович (батько), Ольга.

27 листопада Україна святкуватиме 150 років з дня народження Ольги Кобилянської. У Чернівцях у будинку на вулиці Димитрова, 5, де останні роки свого життя мешкала Ольга Кобилянська, у ці передювілейні дні ще пахне свіжою фарбою. Музей ґрунтовно готується до дня народження письменниці. Працівники доклеюють нові етикетки до експонатів (уже з англійським перекладом), їх тут – більш як чотири тисячі. Кореспондент “ВЗ” побувала в будинку Ольги й відшукала 8 цікавих фактів з життя видатної письменниці.

- Ольга Кобилянська жила у будинку на вулиці Димитрова тринадцять років, з 1929 по 1942 рік. Це було її перше власне помешкання. До того, всі 12 попередніх будинків у місті, де вона жила, винаймала… До Чернівців письменниця переїхала у 1891 році. Будинок - чималий, п’ять кімнат, плюс кухня, ванна. Жила тут письменниця з родиною прийомної доньки Олени (донька брата Олександра), з її чоловіком та їхніми двома синами - Ігорем та Олегом.

- Будинок письменниця придбала за гроші від своїх творів. У 1929 році у Харкові видавалося багатотомне зібрання творів Кобилянської. Було вирішено, що їй таки належиться літературний гонорар. У перерахунку на долари ця сума становила 4 тисячі, які й було витрачено на купівлю будинку. Дім до того належав братові письменниці Максимові. Після Першої світової війни він виїхав до Одеси. Відомо, що Максим був москвофільських настроїв. Він помер у 1922 році, і стосовно придбання будинку Кобилянська домовлялася вже з донькою брата, яка теж мешкала в Одесі.

- У родині Кобилянських завжди було особливе ставлення до музики. Про це свідчать альбоми з піснями, які любили в родині Кобилянських. Пісенники переписували і батько, і брат, і сама Ольга. А ще майже всі члени родини грали на якомусь інструменті, дехто гарно співав. Сама Кобилянська грала на цитрі (струнний щипковий інструмент, що ставиться на коліна). А ще – на дримбі та фортепіано. Усі ці раритети – родинні пісенники, фортепіано, цитра дбайливо зберігаються у Чернівцькому літературно-меморіа­льному музеї Ольги Кобилянської.

- Письменниця добре розмовляла німецькою, польською та українською мовами. Збереглась копія вірша, написаного татові на іменини – польською мовою. Батько Кобилянської – Юліан Кобилянський, українець, походив з Тернопільської області, мама, Марія Вернер, наполовину полька і німкеня. Мама найбільше розмовляла з дітьми польською, тато – українською, а між собою вони спілкувалися німецькою. Рукопис найпершої повісті Кобилянської, датованої 1880 роком, “Гортенза, або Доля однієї дівчини” був написаний німецькою мовою.

- У спальні письменниці вражає ліжко, адже воно... дуже маленьке. Виявляється, Ольга Кобилянська була невисокого зросту, не вищою за 1,60 м. І що ще цікаво: тут же, поруч ліжка, на невеликій тумбочці – дзвінок, у який вже хвора письменниця дзвонила, коли прокидалася вранці.

- Ольга Кобилянська так і не вийшла заміж. З письменницею Лесею Українкою вони були знайомі 14 років, але бачилися тричі за життя. Два з них - Леся Українка приїжджала у Чернівці.

- У Кобилянської була прийомна донька – Олена. Ольга і її сестра Євгенія опікувалися цією дівчинкою від народження. І якщо говорити про нащадків Ольги Кобилянської, то вони залишилися лише по лінії брата Олександра (батька Олени). Брат письменниці Максим мав двох доньок і одного онука, але той був бездітний. Юліан мав трьох дітей, і вони – бездітні. Степан, Володимир, Євгенія дітей не мали.

- Після перенесеного інсульту будні письменниці часто зводились до того, що Ольга сиділа у кріслі і дивилася у вікно.

Джерело: wz.lviv.ua

На сторінку категорії

Loading...